Шостий рік є визначальним для гармонійного розвитку тіла та душі дитини.

Тому основний лозунг для педагогів і батьків «НЕ НАШКОДЬ!», підтримуючи намагання та творчі злети дитини.

На 6-му році життя дитини формується «внутрішня позиція, усвідомлюється образ свого «Я», що дає можливість діяти довільно, тобто відповідно до поставленої мети обмежувати бажання, усвідомлювати завдання, що стоять перед нею, правильно їх вирішувати.

Особливості пізнавальних процесів дітей шестирічного віку

Сприймання. У процесі сприймання шестирічна дитина набуває власного досвіду. Якщо раніше вона перелічувала те, що бачила на малюнку, то в шість років намагається вже описувати дії.

Організоване розглядання картин є формою вправляння в спосте­реженні.

Роль наочності в навчанні шестирічних дітей безперечна. Для шестирічок, в яких ще обмежений світогляд, безпосереднє сприймання реального предмета в натурі (або навіть у макеті, на малюнку) потрібне, щоб формувати в них правильні уявлення про дану річ.

Увага. Розвиток уваги безпосередньо пов'язаний із формуванням сприймання. Шестирічна дитина, почавши самостійно діяти, частіше відчуває потребу в допомозі дорослого, в його вказівках, поясненнях, схваленні.

У стриманих, урівноважених дітей вона в 1,5-2 рази вище, ніж у збудливих.

Але, попри те, що до 6 роківстійкість уваги збільшується, все ж таки вона розвинена ще слабо.

Встановлено, що шестирічні діти здатні активно і продуктивно займатися однією і тією самою справою в середньому не більше 8-10 хв: найкращі результати зафіксовані в межах 10-15 хв. важливо врахувати ці дані під час планування занять, продумування завдань і форм дитячої діяльності.

Важлива властивість уваги — її обсяг,шестирічна дитина вже може водночас сприймати не один предмет (як це було у 4-5 років), а навіть три.

Слабо розвинені у шестирічних дітей такі властивості уваги, як розподіл і переключення. Добре відоме відволікання шес­тирічних дітей від діяльності, утрудненість зосередження на чомусь малоцікавому, неважливому. Причини неуважності можуть бути най­різноманітнішими. Причиною справжньої неуважності можуть бути загальний розлад нервової системи, малокрів'я, хвороби носоглотки (наприклад, поява аденоїдів), що утрудняють надходження повітря в легені, а отже, обідняють кисневе живлення мозку. При цьому слід батькам звернутися з дитиною до лікаря. Його поради можуть повернути дитині працездатність.

Однією з найчастіших причин неуважності є швидке стомлення, що виникає під час виконання дитиною складної і нецікавої для неї роботи, яка вимагає тривалого зосередження. Причиною неуважності дітей може з'явитися і перевантаження мозку великою кількістю вра­жень, відсутність, слабкий розвиток уваги, що перемикається. Так, ве­лика кількість яскравих переживань, отриманих дитиною в недільні дні (вистава, театральний спектакль, гості, гостросюжетний фільм тощо), не дає дитині змоги зосередитися на діяльності, пропонованій їй у понеділок та решту днів.

Розпорошеність інтересів (якій, до речі, деколи сприяють і самі дорослі) також може призвести до неуважності. Неправильне вихо­вання дитини в сім'ї (відсутність режиму в заняттях, розвагах, відпо­чинку, звільнення її від всіх обов'язків і виконання водночас всіх його витребеньок) також може бути причиною справжньої неуважності.

Кiлькiсть переглядiв: 1087

Фотогалерея

СПЕЦІАЛІЗОВАНА ШКОЛА №185 ім. В. ВЕРНАДСЬКОГО

Адреса закладу:
м. Київ, вул. Серпова, 20/6,
тел. (044) 424-22-37,
email: s185Kyiv@gmail.com

Дата останньої зміни 20 Березня 2024

Цей сайт безкоштовний!